Ці слова пролунали 102 роки тому. Командувач Михайло Омелянович-Павленко мовив їх до кількох тисяч козаків, що були оточені з трьох боків поляками, більшовиками та білогвардійцями.
Капітуляція війська була близько.Проте Армія УНР пішла на авантюрний крок. Прорвати оточення і розпочати рейд тилами ворожих армій. Знищувати дрібні загони, уникати важких боїв, приєднувати в свої ряди повстанців і постійно маневрувати, зберігаючи боєздатність армії.
Так починався Перший Зимовий похід Армії УНР. Попереду 5 місяців руху по окупованій Україні. 2500 тисяч км безперервних маневрів. Більше 50-ти боїв. Сотні знищених окупантів. І врешті 6 травня 1920 з’єднання з регулярними частинами нашої Армії. Усі козаки отримали нагороду Лицарів Залізного Хреста, що без сумнівів є однією з найпочесніших нагород.
Зимовий похід став прикладом відваги, безстрашності та звитяги. Прикладом, коли навіть в безвиході можливо перемогти. Взірець, на який варто рівнятися!
Героям слава!
Боєць добробату ОУН друг “Лиман”.