Друзі-українці! Браття й сестри!
Сьогодні ми відзначаємо чергову 26-ту річницю формального відновлення Незалежності України, яку продовжуємо виборювати. Цю Незалежність виборювало не одне покоління українців, і тому ціни їй, хоч і в такому урізаному вигляді, як зараз, скласти неможливо.
Проблема України полягає, не кажучи вже про багаті ресурси, в її унікальному географічному розташуванні, яке ставить її в ситуацію території, за контроль над якою схрестили мечі найпотужніші геополітичні гравці світової політики. Вирвати Україну у них, самим стати потужними геополітичними гравцями – завдання не з легких. Тож нам доведеться стати нацією сильних, щоб осягнути в Україні заповіджену великим Кобзарем «свою правду і силу, і волю». Інакше не вийде. Бо живемо й боремося «на нашій, не своїй землі».
26 років тому прислужники Москви, що виконували в Україні функції нагляду за запланованим там і організованим звідти вмиранням української нації, після невдалої спроби комуністичного перевороту, якому вони в більшості співчували, з переляку перед можливими кримінальними переслідуваннями проголосили незалежність. Для них вона не була тим, чим була для українців, які вимріювали її під гнітом комуністичної московської імперії. Для них ця незалежність була «технічною». Звичайною вивіскою, під якою можна було «незалежно» розкрадати нажите рабською працею кількох поколінь українців національне багатство.
Тепер ця несита орда розшматовує залишки недокраденого і в передчутті невідворотної втрати влади організувала тліючий конфлікт на сході України, щоб, прикриваючись ним, якомога довше відтягувати невідворотне й смертельне для себе завершення Української Національної Революції. Але це завершення неухильно наближається. Ми всі разом наближаємо його.
Тож від імені Добровольчого Руху ОУН вітаю Вас з днем, в який ми всі згадуємо про свою Незалежність, новий виток боротьби за яку розпочався для нас 24 серпня 1991 року. Хтось думав, що це буде просто виголошене з трибуни слово, але так не буде. Вірю в те, що ми вже дуже скоро станемо нацією вільних людей у справді Незалежній Україні. Незалежній від тих, хто 26 років тягнув нас від московського рабства до прірви.
Слава Україні!
Голова Добровольчого Руху ОУН Микола Коханівський