І знову, як у сні,
І знову запах стада,
Знов грати на вікні,
Зап’ястя в ланцюгах,
Найкращі – в борозні́,
Киває ворог радо,
Горять свічо́к вогні
І пута на ногах.
Заковані у млу
Не чуємо пророка,
З очей стікає кров,
Лягає пелена́,
Вдихаємо золу
Протестного «пороку»
І дзвін святих церков
Безодня поглина́.
Братів звитяжний крок
В Небесну Сотню склали,
Жадана правди мить
У летаргічнім сні,
Нам ще один урок –
Нас від борні приспали,
А тих, хто ще не спить,
Положать на війні.
В полоні релаксації
Нас ніжно сповивають
І казку новоспечену
Нам шепчуть упирі,
Прокинься, сонна націє,
Тебе у сні вбивають
І смокчуть кров приречену
Твої ж поводирі.
Василь Ковтун
25.03.2016