Друзі, добігає кінця цей надважкий тиждень. Почався він з важкого понеділка, з суду і арешту Семена Семенченка, і це був, дійсно, удар. Потім захищали активістів ДР ОУН Ніну Жигалюк та Михайла Страшка, які довгий час працювали на парковці, а їх позбавив зарплатні недоброчесний роботодавець, аргументуючи це тим, що з ними уклали (увага!) липові договори.
Трохи похитали ту парковку, викликали поліцію, активісти написали заяву про злочин. Більшу частину тижня виїздили до Борисполя, де антизаконно судять наших побратимів, ОУНівців з Чернігова. Всі хлопці лишилися під вартою, на жаль, не дивлячись на наші поруки. Але це не означає, що ми припинимо гримати!
Будемо гримати, поки не відчиняться двері в’язниць. Та, на щастя, цього тижня було декілька позитивних подій. Перша — це, нарешті, випустили з-за грат під домашній арешт торнадівця Миколу Цукура. І друга подія: білоруси у Києві в парку Шевченка урочисто святкували свій народний День Незалежності. Захід вийшов дуже позитивним і таким, що вселяє надію.
Виступали чудові українські та білоруські гурти, справді, було дуже натхненно і атмосферно. А це дуже важливо, щоби, попри всю, здавалося б, безвихідь ситуації, в якій ми, часом, опиняємося, не втрачати надії та не втрачати віри. Бо є Бог на світі, і Він, безумовно, за нас. Відповідно, і перемога буде нашою!
Амінь!
Провідник ДР ОУН Микола Коханівський