Ілля Камишанський про Київ.

Чим є Київ? Яким є його лице? Яким є його серце? Хто та як цей Київ будує? Хто в нім панує? Хто його охороняє?

Ці питання є актуальними завжди. Наприклад, лише за останні півмісяця відбулись декілька подій із претензією на визначення лиця нашої столиці. Наприклад, 19 вересня стався заздалегідь запланований інцедент під назвою “Kyiv pride”, себто “Київ гордий”.

Заради його було перекрито 10 кварталів та 3 станції метро, і в утвореному посеред міста гетто під охороною поліцаїв крокували ті, що самозахопили звання “гордості Києва”.

Ось як цей інцедент висвітили ліберальні змі: https://www.dw.com/…/kyjivprajd-2021-na…/a-59231448А ось як свою незгоду виявляли ті, хто не вважає сексуальні девіації тим, чим має гордитися Київ: https://www.facebook.com/100057062208805/posts/253470499898355/

Незадовго до цього безчинства, 15 вересня у Києві (в тому ж самому Парку Шевченка) відбувся мітинг зоозахисників. Вони пропагували свою віру твариноневбивателів і намагалися запропонувати киянам омріяне ними суспільство, де тварини мають власні права, подібно до людей. Про обов’язки, різного рівня відповідальність, правосуб’єктність, соціальне забезпечення та виборче право для чотирилапих наразі не йшлося.

Але віконце Овертона слід відчиняти потроху. https://photonew.ukrinform.com/…/marsh-zoozahisnikiv-u…Потім, 26 вересня по Києву ходили екологи-кліматологи… Вони найголовнішою проблемою вважають “кліматичні зміни”, невпинне погіршення екологічної ситуації, вимирання видів: http://www.pravda.com.ua/news/2021/09/26/7308457/

А сьогодні, 2 жовтня відбувся такий собі узагальнююче-підсумовуючий “Марш за Київ”, учасники якого прагнули аби все гидке та погане (включно із капіталізмом!) врешті решт скінчилося і запанувало нарешті все приємне та добре. https://www.dw.com/…/marsh-za-kyiv-kyiany…/a-59385940

Отже, ми бачимо, що столицею України практично щотижнево рухаються строкаті колони сповнених ідей “трансформаторів суспільства”. Кожен з учасників цих рухів впевнений, що його ідеологія є:- найважливішою,- найнеобхіднішою,- рятівною.

Особливо ця переконаність притаманна учасникам параду 19 вересня: вони вимагали прийняття законопроекту 5488, котрий має впровадити контроль над публічним висловлюванням власної думки шляхом введення юридичної новели у вигляді такої категорії як “мова ненависті”, за що передбачається кримінальна відповідальність з ув’язненням аж до 8 років!

Важливо, що всі ці тренди, а саме:- екологізм,- права тварин,- привілеї для секс-меншин,- антикапіталізм є глобальними (тотальними) та універсальними (безальтернативними). Вони методично прокачюються в усьому світі, а київські учасники цих маніфестацій залучені до відповідних рухів шляхом створення міжнародних мережевих структур.

Ці виступи, звісно, свідчать про те, що Київ не є задвірком цивілізації, а включений у глобальний обіг ідейних трендів. Проте, включений він не з власної ініціативи, а як територіальний центр для просування чиєїсь продуманої та ретельно розробленої ідеології. Певні (приховані) центри впливу розробляють і технологічно просувають ці тренди по всьому світу.

Це просування включає як створення та фінансування відповідних мереж переконаних послідовників, так і окрему проплату й організацію спеціальних заходів просування:- медіапропаганди;- маніфестацій;- політичного лобіювання. Прямі та подекуди приховані політичні вимоги, озвучені на цих публічних акціях свідчать про те, що непомітні організатори та місцеві реалізатори цих ідеологій мають на меті змінити не просто лице, але й серце Києва – регіонального центру, з якого ці зміни поширюватимуться на всю Україну, а також на інші території.

А це вказує на системність даних заходів. А те, що дехто гордо заявляє про “десятий марш”, а хтось не менш натхненно говорить про “перший” – свідчить, про те, що кожна з зазначених ідеологічних аґенд реалізується методично і поступово. Отже, можна виділити п’ять характеристик цих рухів: – централізоване керування;- глобальне охоплення;- політична підтримка; – системне планування;- поетапна реалізація.

Залишаючи за дужками питання НАВІЩО (бо на титул “почесного адепта теорії змов” я вже заробив), спитаємо лише ЩО. ЩО означають ці глобальні тренди для України? Якщо концептуально – це є цілий оберемок серйозних загроз як окремо кожній індивідуальній, так і нашій спільній національній ідентичності. А саме:

1. Фрагментація суспільства. Зразками її є славнозвісні “фейсбук-срачі”, в яких прихильники протилежних ідеологічних установок- відточують свої думки,- зміцнюють свої позиції,- утворюють всередині суспільства окремі взаємоворожі спільноти. Наступними кроками фрагментації можуть стати:- суспільне протистояння,- дезінтеграція,- сепаратизм.

2. Пріоритет зовнішніх (глобальних) цінностей над внутрішніми (національними).Адепти кожної з таких мережевих ідеологічних спільнот характеризуються: – космополітичним пафосом із почуттям причетності до величної спільної справи; – інтернаціональною ідейною інтеграцією; – недовірою до національного суспільства та законодавства як обмеженого і ворожого по відношенню до “великої глобальної справи”.

3. Прихована економічна боротьба проти окремих виробничих процесів і навіть цілих галузей національної економіки. Найпершими, як правило, атакуються енергетика (від газовидобування до атомних електростанцій), важка індустрія (від металургії до авіа- та суднобудування) та будівництво (від доріг до житлових комплексів) – галузі, на яких базується економічна незалежність країни, котрі дають робочі місця та формують національний ВВП.

Слід зазначити, що паралельно просуваються такі “галузі економіки” як вирощування й торгівля каннабісом, внутрішня та міжнародна проституція. Вони замість знищених традиційних галузей нібито мають “оживити економічну ситуацію”, “принести податки” та решта гидотних маніпуляцій. 4. Атака на базові етичні норми і навіть онтологічні ознаки людини.

До цього слід віднести:- стирання міжстатевих кордонів;- дискредитація дітонародження як фактора уявного “перенаселення планети”;- заохочення перемішування місцевих мешканців із потоками мігрантів з метою стирання культурних кордонів;- нав’язування ідеологеми “ґендеру” як плинного соціального конструкту, що визначається самоідентифікацією;

– зняття моральних заборон на статеві зносини з дітьми, кровними родичами, тваринами;

– трансляція гуманістичного концепту “прав особистості” на організми, що не є особистостями

;- обожнювання абстракції “природа”, по відношенню до якої людина виступає як “паразит”;

– інші ідеї, спрямовані на знищення боговстановлених прядків: Родини, Нації, Церкви. Такою є муторно-депресивна картина, яку ядовитими фарбами на серцях та обличчях націй фарбують талановиті таємні митці. Грубі штрихи цієї картини ми могли побачити останніми тижнями в нашому Києві.

Кінцевою метою даної мазні є тотальний безкомпромісний cancelling усієї тієї величної мозаїки, котрою Київ разом з цілою Европою був укритий принаймні 900 років. Бо то був єдиний легітимний глобальний проект:

Єдина Свята Соборна Kyiv pride . А нині збитому з пантелику жорсткою атеїстичною пропагандою населенню пропонується ціле меню різнобарвних глобальних ідеологій, яким (або за які) варто віддати своє життя. Але з початку Европейської цивілізації, спочатку Української Нації, спочатку Величного Києва так не було.

Був Новий Єрусалим із Святою Софією посередині. Була Християнська Імперія, згодом поділена на окремі князівства. Був єдиний populus christianum, розселений на неозорих просторах Східної Європи. Були його мужні лицарі-вої та небесні сили, що завше його боронили. Про цю справжню велич, справжнє лице і справжнє серце Києва, про його реальну оборону та оборонців подивіться, будь ласка, моє невеличке відео: https://youtu.be/sM5w5RRbG4c