Ілля Камишанський – про атеїзм.

Атеїзм – найстрашніший плід більшовицького перевороту сторічної давнини. Разом з тим, атеїзм був батьком того перевороту. Але в комуністичній державі демон атеїзму відродився з невиданою доти силою і небаченою доти нелюдською жорстокістю.

“Якщо Бога нема, тоді все дозволено!” – це головне відкриття безбожників. Відкриття, яким сповна скористалися лєніни, троцкіє, дзєржинскіє, сталіни, єжови, ягоди, берії, жукови та інши антилюди, що внаслідок того перевороту отримали необмежену владу над необмеженою кількістю людей. Для того, хто вигнав Бога, втраченою є і людина.

Як неповторний і безцінний образ Божий в атеїстичній системі координат людина більше не існує. Це просто статистична одиниця, гвинт в червоній машині, що суне у світле майбутнє. Юніт, в кривавій грі, що розігрується заради загального щастя…

Держава більшовиків загинула. Але атеїзм живий. Він не лише відригується в безбожно-матеріалістичному мисленні постсовків. Він нині є вагітним новою революцією. Постріли в церкві – це нагадування нам що в які б ліберально-демократичні одежі не радився атеїзм – його руки завжди в крові.