06 липня 2017 року відбулося засідання Робочої групи з питання демонтажу монументу слави (Львів, вул. Стрийська).
Дискусія відбувалася в достатньо загостреному вигляді і ухвалу демонтажу цього ганебного меморіалу підтримали далеко не всі.
Я був присутній в амплуа представника Львівського осередку ДР ОУН, разом із Роксолана Буляк та побратимами із ПС і C14. Уривок із мого спіча-відповіді на деконструктивні ініціативи представників наукової “еліти” залишити в спокої меморіал:
“Факт демонтажу не зможе глобальну вплинути на інформаційну конфронтацію між нами та росіянами. Картинка “фашистской Галиччины” вже сформована давно і залишиться незмінною до тих пір, поки існуватиме сьогоденне кремлівське очільництво. Далі.
Науковець Володимир В’ятрович, відповідаючи на офіційний запит до його інституту, вказав, що даний монумент не підпадає під дію закону “Про декомунізацію” через те, що зміст (нещодавно змінених) літер “Переможцям над нацизмом” возвеличує бійців антинімецького спрямування, а не саму радянську армію. Проте, присутній цікавий нюанс. Згідно внесеного Кабінетом Міністрів законопроекту “про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, а також заборону їх пропаганди і символіки” – саме цей меморіал мусить бути демонтованим. На ньому присутній елемент комуністичної символіки, а саме радянська зірка, котра містить у собі зображення серпа і молота. Окрім цього, даний монумент чітко візуалізує радянських окупаційних вояків, яких взагалі неможливо успільнювати з поняттям українства. Ми усі маємо бути зацікавлені у ліквідації цієї псевдо-пам’ятки, бо сама її присутність являється особистою образою у бік ветеранів Повстанської Армії, репресованих громадян та усього Українського національно-визвольного руху.”
Підсумком засідання у протокол була внесена пропозиція “про музеїфікацію монументу слави”. Не знаю кому потрібно зберігати цей кривавий символізм у цілісному вигляді, але ми не маємо права ініціювати створення музеїв, несучих в собі зміст домінації окупанта, не маючи культурних центрів героїзованого характеру (тема Січових Стрільців, Повстанців, АТОвців тощо).
Натомість просуватимемо пропозицію використання матеріалу, вилученого з демонтажу. Придатна його частина буде збережена на побудову альтернативного монументу українського спрямування на цьому ж самому місці.
І на кінець.
Поступила інформація про колосальну кількість прорадянських активістів, які підписалися захистом манумєнту слави.
ПРОХАННЯ ДО УСІХ НЕБАЙДУЖИХ: ЗА ТРИ ТИЖНІ З’ЯВИТИСЯ НА ЗАСІДАННІ РОБОЧОЇ ГРУПИ І ПІДТРИМАТИ УХВАЛУ РІШЕННЯ ПРО ДЕМОНТАЖ.
