Друзі-українці! Браття й сестри!
18 травня цього року на засіданні Білгород-Дністровського міськвиконкому під час голосування в питанні виділення землі для будівництва храму Української Православної Церкви Київського патріархату такий собі Васілій Кащі, болгарин за національністю, дозволив собі проголосувати проти такого виділення. Факт сам по собі обурливий хоча б тим, що він, як представник однієї з національних меншин України, продемонстрував своєю позицією зневагу до духовних потреб українців, які прийняли його предків, що рятувалися від турецької неволі, на свою землю й подарували їм перспективу кращої долі.
Витівка Васілія Кащі, як прояв крайнього цинізму під прикриттям формально-правового словоблуддя, не могла не обурити активістів-патріотів, присутніх на засіданні. Тим більше, що Васілій Кащі дозволив собі в українській владній установі висловлюватися не мовою меншини, до якої себе відносить і права якої взялась захищати українська нація через свої державні інституції, а мовою держави-агресора, який несе на нашу землю смерть і руїну. Крім того, Кащі демонстративно відмовився виявити бодай якусь лояльність щодо України, бо на пропозицію висловити своє ставлення до московської окупації Криму він нахабно заявив, що Крим не український, а «людський». Тому акція символічного покарання Кащі, до якої вдалися активісти-патріоти, видається цілком невинною у порівнянні з наругою над гідністю українців, до якої вдався він. Проте, замість того, щоб змусити цього нахабу Кащі вибачитися перед українцями і підсилити це вибачення власними вибаченнями за неприпустиму поведінку свого одноплемінця, високопоставлені болгари, серед яких і нардеп Антон Кіссе, через прес-конференцію звернулися до відповідних структур з вимогою «покарати винних», як вони вважають, активістів-патріотів.
Слідом за тим коментар щодо подій у Білгороді-Дністровському Голови Добровольчого Руху ОУН Миколи Коханівського, який у поведінці представників болгарської нацменшини цілком слушно побачив прояви сепаратизму й розпалювання міжнаціональної ворожнечі, які не дістають належної правової оцінки з боку правоохоронних установ, окремі засоби інформації (https://news-front.info/2017/05/25/kombat-banderovtsev-prizval-sazhat-vseh-bolgar-na-ukraine/) поспішили оголосити закликом «саджати болгарів в Україні».
У зв’язку з цим Добровольчий Рух ОУН заявляє наступне.
Режим внутрішньої окупації в Україні, що, прикриваючись українцями та їх правом як нації на свою державу, використовує цю державу для забезпечення власних кланових інтересів, свідомо створює провокації, за допомогою яких намагається поставити кращих активних представників української нації поза законом. Однією з наймасштабніших провокацій, створених в Україні режимом внутрішньої окупації, є безперешкодна присутність в її межах організації, що сама себе називає «украінской православной церковью Московского патріархата» і підривна антиукраїнська діяльність якої є більш ніж очевидною. Проте ця організація дістає щонайбільшу підтримку з боку органів влади як у центрі, так і на місцях, у той час як українська національна церква, об’єднана навколо Київського патріархату, зазнає всіляких утисків і створення будь-якої її нової громади наштовхується на шалений опір московських попів, підтримуваних 5-ю колоною Кремля при владі в Україні сущою, що й відбувалося у Білгороді-Дністровському. Тож українській громаді для відстоювання свого права господаря на своїй землі не лишається нічого іншого, як вдаватися до певних форм протесту. Поки що ці форми є достатньо м’якими, як це було й у Білгороді-Дністровському. Адже сміттєвий бак для нахабної особи, яка дозволила собі принижувати гідність українців на їхній землі, є актом швидше символічним, а не справжнім покаранням за такий злочин.
Добровольчий Рух ОУН солідаризується зараз і солідаризуватиметься завжди з тими активними українцями, які не бояться відстоювати в Україні українські цінності. І нам цілковито байдужим є ставлення до цього московськомовних представників національних меншин, які самим фактом ігнорування українських цінностей, включно з українською мовою, солідаризуються насправді з московським агресором, а це не має жодного стосунку до відстоювання ними своїх національних прав як національної меншини.