4 квітня 100 років тому народився патріот, який через 18 років помстився за свій народ

Микола Лемик
Микола Лемик

З револьвером у руках, на львівській вулиці, одним влучним пострілом він відплатив ворогам за страждання і смерті українців на сході.

Мова про Миколу Лемика. У 18 років, осіннього дня 1933, цей галицький хлопчина заходить в управління радянського консульства і зі словами «Це тобі від Організації Українських Націоналістів — за муки і смерть наших братів та сестер, за голод в Україні, за всі знущання…» одним пострілом в голову вбиває Андрія Майлова, радянського чекіста, який приїхав до Львова з Москви за особистим розпорядженням Сталіна. Після виконаної справи з чистою совістю Лемик сів і чекав приїзду польських жандармів, яким здався без опору з єдиною метою – пояснити на суді мотиви свого вчинку. А мотивом була помста радянському режиму в особі їх представника у консульстві за Голодомор.

Звук пострілу Лемика, статного, світловолосого, синьоокого українського патріота, з життєрадісною посмішкою на обличчі, змусив весь світ відкрити очі на трагедію українського народу.

Європа має дивну історичну звичку «не помічати» того, чого помічати не хоче. А Україна чекає нових лемиків.