ОУН
ОУН

Заява Добровольчого Руху ОУН щодо участі в заходах новітньої опозиції

Ми, українські націоналісти, розпочали боротьбу з внутрішнім та зовнішнім окупантом не сьогодні і не вчора, а задовго до того, як нинішні опозиціонери припинили соромитись гасла «Слава Україні!».

Ми зазнавали переслідувань за свою діяльність і за режиму Кучми, і за режиму Януковича, і, як це не парадоксально, за режимів, які взяли владу після останніх двох революцій.

Ще за постпомаранчевих часів нас били, кидали до буцигарень за спроби проведення Маршу УПА або знищення пам’ятників катам українського народу. Після революційних подій 2013-2014 рр. нам силою довелося виривати у вже нової влади політв’язнів режиму Януковича. Визволення всіх політв’язнів стало найбільшим здобутком Революції, перемогу якої наш актив наближав у найгарячіших точках столичних барикад.

Дуже швидко так званий «державницький» режим показав нам своє істинне обличчя капітуляціями, репресіями, свавіллям силовиків, угодами з окупантами, нищенням добровольчих рухів, навіть фізичним знищенням патріотів.

Найбільше обурює, що тепер нас хочуть долучити до нинішніх політичних ігрищ проти вже нової, нічим не кращої влади.

Нині закликають виходити на Майдан з тими, хто протягом останніх п’яти років демонстрував свою ненависть до патріотів, добровольців, оголошуючи їх «цинічними бандерами», «руками кремля», «завербованими», «проплаченими» тощо.

Ті, хто хочуть повернути собі владу, звуть нас виходити з ними проти федералізації, забувши, як калічили наших активістів і кидали до тюрем за боротьбу проти надання Донбасу особливого статусу.

Ті, хто хочуть повернути собі владу, звуть нас виходити з ними проти відхилення від європейського курсу, забувши, як лаштували «мінські угоди».

Ті, хто хочуть повернути собі владу, розповідають про повернення Криму, забувши, як кидали в тюрми борців за його повернення.

Ті, хто хочуть повернути собі владу, розповідають про судові процеси проти Росії, забуваючи, як не дали припинити дипломатичні стосунки з окупантом, виправдовуючи економічною доцільністю відкритість кордонів і вільне транспортне сполучення.

Ті, хто хочуть повернути собі владу, лякають нас «червоними лініями», за які давно вже зайшли.

Вони нас кличуть: «Разом – до Перемоги!», але уявлення про Перемогу у нас з ними різне.

Тож 8 грудня ми нікуди з ними не підемо і не станемо об’єднуватися навколо тих, хто запам’ятався саботажем розслідування злочинів попереднього режиму і часом перевершуючи попередній режим у своїй жадобі до наживи на крові українців.

Також ми не маємо наміру ставати ще однією сотнею чи тисячею полеглих заради заміни одних колаборантів на інших.

Разом з тим на барикадах і на війні ми довели свою готовність здобути Волю для України або покласти за неї життя.

Ми є Українські Націоналісти. На відміну від більшості, добре знаємо свою історію і не будемо наступати на чергові граблі. Будь-який колаборант є колаборантом незалежно до того, як його тепер звуть: «влада ЗЕ» чи «опозиція ЄС».

З Божою поміччю обов’язково повернемо собі державу. Без “допомоги” будь-яких іуд до якого б політичного табору вони не належали.

Так нам, Боже, допоможи!