Пікет СБУ з вимогою прозорого розслідування справ добровольців

Пікет СБУ з вимогою прозорого розслідування справ добровольців

Сьогодні зранку активісти ОУН разом з громадською ініціативою “Білий Молот” пікетували Службу безпеки України з вимогою прозорого розслідування нападу на добровольця Віталія Регора.

Це вже третій замах і поки що найбільш вдалий. Після другого батькам Віталія довелося звернутися спочатку до поліції, потім – до СБУ, але жодних заходів правоохоронцями вжито не було.

Саме через цю бездіяльність та повне ігнорування правоохоронними органами своїх прямих обов’язків друг Джура зараз знаходиться у лікарні. У нього видалена селезінка, поранені легеня та рука.

У державі, яка декларує себе правовою – це важкий злочин з боку тих, хто взяв на себе відповідальність за нашу безпеку й не дозволяє її забезпечувати власноруч. 

На акції були присутні не тільки активісти-організатори, але й представники добровольчих батальйонів Донбас, Айдар, члени Асоціації власників зброї. Усі вони прийшли щоб підтримати постраждалого та звернутися до СБУ з вимогами зупинити репресії та упереджене ставлення у справах добровольців.

Голова добровольчого руху ОУН Микола Коханівський звернувся до СБУ з письмовою заявою, в якій вимагає негайного результату розслідування:

Злочинці лишили безліч слідів. Виникає питання – чому злочинців досі не знайдено?! Чому досі не допитано найбільш одіозних предстаників столичних антиукраїнських кіл? Чи оперативності СБУ можна чекати лише у питаннях переслідування добровольців?

Наразі антиукраїнські інтернет-ресурси майорять дописами про вищезазначений випадок. Служба безпеки мала би розуміти, що такі дії в столиці надихають сепаратистів на Сході України. Це показує терористам, що столиця теж непідконтрольна українським правоохоронним органам. І неможливо нерозуміти небезпек, які несе даний випадок – злочин перед Україною, злочин перед тими, хто ризикує життям і здоров’ям, виборюючи українську Незалежність.

Ми не довіряємо Службі безпеки, фактично під носом якої терористи й сепаратисти чинять акти помсти. Все більше громадян схиляються до думки, що серед предстаників СБУ є багато осіб, які діють проти України і проти добровольчого руху.

Разом з тим, нам поки нічого не залишається, як ще раз звертатися до Вас у мирний спосіб з вимогою негайної активізації сил СБУ по виявленню антиукраїнських осередків у столиці, та притягненню до відповідальності винних у службовій недбалості представників Служби безпеки.

Ми вимагаємо негайного результату в питанні розкриття такого кричущого злочину, як замах на життя громадського активіста, члена організації Білий Молот, добровольця ОУН Віталія Регора.

У ході пікету слово також було надано голові Білого Молоту Владіславу Гораніну:

Зараз вони відмовляють нам виставляти охорону другу Джурі, який лежить у лікарні. І ми вимушені за власний кошт, власними силами зорганізовувати охорону й виставити її там!

Вона вже стоїть, а мотивація поліції була така: “Ми не можемо виставити охорону, тому що це не замах на життя”. Тому що спочатку це була хуліганка, тепер – нанесення тяжких тілесних.

У поліції була така чудова іронія: “Що таке замах на життя? Чому це не замах на життя? Тому що його не вбили. От якби його вбили, то це був би замах на життя.” Так що, виставляти охорону тоді, коли його вже вбили? В морзі?! На кладовищі?! Де?! Вони не працюють за своїми напрямками, не виконують свої обов’язки! Захищати себе маємо тільки ми, тому що наша сила в єдності й нашому розумі! Тільки завдяки нам Джура ще живий, і тільки тому, що він спільно з нами, спільно з побратимами, знайомими, бо якби їх в нього не було – він би був вже мертвий!

Також організаторами неодноразово було підняте питання самозахисту, бо кожний із нас – доброволець, активіст, волонтер або стрічна людина з жовто-блакитною стрічкою на рюкзаку знаходиться під загрозою.

Зараз ми в абсолютно небезпечному місці, – наголосив Микола Коханівський. – Тому, якщо не буде знайдено, хто замахувався на життя друга Джури, я, як голова проводу добровольчого руху ОУН, думаю, що мені доведеться якось захищати свої активістів. Захищати як? Я просто говорю це публічно, я можу дати наказ про відплатні акції сепаратистам, яких вистачає у Києві. І поки що я не роблю цього з однієї причини: тому що цих хлопців, які будуть карати сепарів в Києві, їх одразу знайдуть, їх назвуть рукою Кремля й мало того – причепом ще візьмуть чоловік 10-15! І їх звинуватять, як колись звинуватили Віту Завіруху, коли в Києві щось відбувалось, а її взагалі в місті не було.

Але я зроблю це попри всі ризики, тому що ми не хочемо вмирати як худоба, яку вбивають просто в своєму місті під своїм під’їздом! Мало того, я вже віддав наказ всім своїм стрільцям, кажу це і беру на себе відповідальність: ходити з ножами й з балонами, тому що мені простіше, коли їх примуть за цей ніж і вони залишаться живими, ніж їх вб’ють під під’їздом, як було це з другом Джурою. Тому я звертаюсь публічно до СБУ: знайдіть вбивць. Не доводьте нас до крайнощів, коли ми будемо змушені в цьому місті влаштувати відплатні акції, бо сили для цього є. І воля для цього є, бо нема вже страху не перед ким! Проти нас вже й сепаратисти воюють, й СБУ, й МВС. То що нам втрачати, окрім своїх кайданів? Нічого нам вже втрачати, вони забрали все.

Прес-служба Добровольчого Руху ОУН