Чому в Україні досі тривають політичні репресії?

Комітет визволення політв'язнів
Комітет визволення політв'язнів

Попри крокодилячі сльози, які полюбляють проливати представники попередньої владної верхівки, політичні репресії в Україні – це не минуле часів Януковича чи щось новеньке з часів Зеленського.

Насправді така ганьба, як політичні переслідування, тривають роками і, схоже, не планують припинятися.

Тетяна Близнюк – Голова Комітету визволення політв’язнів розповідає про те, з чим доводиться стикатися організації у своїй боротьбі та кого захищає КВП.

Станом на сьогодні за списком Комітету визволення політв’язнів в Україні є 14 політв’язнів і близько 100 політпереслідуваних, тобто тих осіб, проти яких порушено кримінальні справи з політичних мотивів, але які на даний момент не перебувають під вартою. 

Більш точного числа переслідуваних назвати неможливо, оскільки список постійно оновлюється, і декілька справ ще перебувають на розгляді КВП. 

Тому сьогодні це 82 людини, але на час публікації статті все може змінитися.

Як працює Комітет визволення політв’язнів 

Після розгляду тієї чи іншої справи і визнання її політично вмотивованою ми за можливості відвідуємо судові засідання, готуємо інформацію для оприлюднення у ЗМІ, пишемо відповідні звернення до державних установ, періодично проводимо акції протесту. 

Наші адресати зазвичай – це ті чиновники, які можуть завадити свавіллю щодо політпереслідуваного. Так, прокуратура може припинити вимагати необґрунтовані тримання під вартою; омбудсмен – відкрити провадження щодо тортур у місцях неволі або щодо порушення права на справедливе судочинство; міністр юстиції має відповідати за дотримання європейських норм утримання в пенітенціарних закладах.

Крім того, за потреби, ми звертаємось до СБУ, МВС, МЗС. До судів ми звертаємось у виняткових випадках, зазвичай для отримання дозволу на відвідування слідчозатриманого.

Оскільки більшість політв’язнів є ветеранами визвольної війни на Сході України, ми зверталися також і до міністра ветеранів, яка мала би опікуватися переслідуваними цієї категорії. Періодично звертаємося до Президента. 

Реакція влади 

Дуже прикро, що реакція міністра у справах ветеранів (прим.: йдеться про Оксану Коляду, яка до 4 березня 2020 обіймала цю посаду), як і омбудсмена щодо питання політв’язнів в Україні майже нульова.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова ще жодного разу не відреагувала належним чином на наші сигнали щодо порушення прав ув’язнених. 

Якщо до нас і надходить відповідь на наше звернення, то позиція головного правозахисника країни збігається з позицією пенітенціарної установи, в якій відбувається порушення прав людини. 

Щодо міністра ветеранів Оксани Коляди, то вона взагалі не відповіла на жодне наше звернення.

Можливо, проблема в тому, що як омбудсмен, так і міністр ветеранів – це посадовці, загартовані минулими режимами, далекі від правозахисту, незворушні чинуші. Максимум, що від них можна очікувати – це відписка, яка надійде від їхніх заступників і зазвичай буде абсолютно беззмістовною.

Не краща ситуація у плані комунікації з силовими органами. Зокрема, приймальня генпрокурора Руслана Рябошапки (прим. ред.: також 5 березня вже відправлений на ринок праці) вигадала цинічну схему, згідно з якою на особистий прийом потрапити практично не видається можливим, якщо цього не забажає сам прокурор.

Ми проводили під стінами Генпрокуратури велику акцію, в якій брали участь представники різних військових підрозділів, у яких є переслідувані й ув’язнені з політичних мотивів бійці. Але ні акція, ні численні звернення не допомогли домогтися зустрічі з генпрокурором або його заступниками.

Кого ми захищаємо 

Усі політв’язні за нашим списком – це в’язні режиму Порошенка. За винятком двох, які переслідуються ще з часів Януковича. 

Добровольці „Торнадо” 

Добровольці роти спецпризначення „Торнадо”, які перебувають в неволі з липня 2015 року, зазнали вже, мабуть, усіх видів тортур, нелюдського та жорстокого поводження, порушення права на справедливе судочинство, права на захист тощо.

Вісьмох добровольців з командиром підрозділу включно вже другий рік тримають в одиночних камерах, що є незаконним.

Два роки „торнадівці” провели в СІЗО без визначених судом запобіжних заходів. Також „тор- надівці” зазнавали неодноразово жорстоких тортур, зокрема, і прямісінько у судах.

Тепер, коли декілька людей у цій справі мають вийти на волю згідно з законом про зарахування одного дня проведеного у СІЗО за два, проти них порушено нове провадження, й обрано нові запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

Доброволець Ігор „Лев” Клевко 

Не краща ситуація і з маріупольським в’язнем Ігорем „Левом” Клевком, який з початку війни приїхав до України з Білорусі і пройшов майже усі гарячі точки, був неодноразово поранений. Він вже три роки перебуває в маріупольському СІЗО за абсурдним звинуваченням у вбивстві мешканця Марганця.

Взимку 2017 року поліція викрала Клевка прямо з Ірпінського госпіталю, що на Київщині і вивезла до Маріуполя. У неволі Леву вже кілька разів було зламано ніс. Від побоїв він потрапляв до психіатричної лікарні м. Дніпро, де провів майже рік.

Те, що Клевко зазнає тортур, видно неозброєним оком, але це вперто не хочуть помічати суд, омбудсмен і міністр ветеранів.

Доброволець Петро Салама 

У тому ж Маріупольському СІЗО третій рік перебуває доброволець „Донбасу”, волонтер Петро Салама, якому інкримінують організацію вбивства з корисливою метою дочки, зятя і онука колишнього прокурора Валерія Шири.

Кум Януковича Шира давно перебуває на окупованих територіях, і все селище знає, що убили його родину через якісь ДНРівські розбірки. А переслідування Петра Салами – це помста правоохоронців, з якими він мав конфлікти, захищаючи своїх переслідуваних побратимів з батальйону „Донбас”. 

Захисники Конституції Ігор Гуменюк та Сергій Крайняк

Активістів ГО „Сокіл”, 25-річних Ігоря „Дубенка” Гуменюка та Сергія „Агронома” Крайняка тримають у неволі з 31 серпня 2015 року за те, що вони брали участь в акції проти надання Донбасу особливого статусу.

Дубенку інкримінують кидання гранати в нацгвардійців, Агроном весь цей час провів у неволі лише через те, що в його рюкзаку знайшли димову шашку. 

Понад два роки судилище над хлопцями відбувається у закритому режимі, що унеможливлює присутність вільних слухачів заради нагляду за законністю судового процесу. 

Політпереслідувані 

Тож ситуація з політв’язнями нині не дає підстав для оптимізму. Стосовно ж політпереслідуваних, то часто вчорашні політв’язні, яких вдалося витягти з-під тримання під вартою опиняються заручниками у нескінченній судовій тяганині. 

Усі, хто зараз не перебувають під вартою, стикаються з ситуацією, коли судові засідання постійно не відбуваються через відсутність прокурора або судді. 

Учорашні „терористи”, „вбивці”, яких влада оголошувала мало не вселенським злом, чемно ходять на свої судові засідання, натомість сторона обвинувачення ніби забуває про важливість ще вчора педальованої ними ж справи.

Микола Коханівський 

Так, вже третій рік під судовим переслідуванням перебуває засновник КВП, Голова Проводу Добровольчого Руху ОУН Микола „Буревій” Коханівський. 

Звинувачують його у тому, що відбився від бандитів рейдерського підрозділу Іллі Киви „Безпека життя” (нині цей підрозділ розформовано, а його ватажок, Руслан Качмала, перебуває під вартою за підозрою у тяжкому кримінальному злочині).

Крім того, Миколу Коханівського пререслідують ще й за безкомпромісну боротьбу проти бізнесу країни-окупанта, який з дозволу влади процвітав і процвітає у вільних містах України досі, попри роки виснажливої кровопролитної війни.

Станіслав Краснов 

Також триває судове переслідування і щодо екс-голови ЦК „Азов-Крим”, добровольця ОУН, активіста КВП, переселенця з окупованого Криму – Станіслава „Гонти” Краснова. 

Його переслідують у двох провадженнях. Перше провадження стосується „незаконного поводження зі зброєю”, тягнеться ще з часів Революції і є, фактично, переслідуванням за активну участь у подіях Майдану. Друге – банальна помста за участь у блокаді окупованого Криму – сфабриковане провадження за звинуваченням мало не всіх можливих тяжких правопорушеннях.

Справа „Захисників Конституції” 

Також досі триває судове переслідування у справі „Захисників Конституції” – 16 учасників акції проти надання Донбасу особливого статусу.

Сергій Ходіяк 

Вже шостий рік переслідують учасника Маршу Єдності України, захисника Одеси від „русской вєсни” Сергія Ходіяка. Його звинувачують у загибелі кількох антимайданівців 2 травня 2014 року.