130-річчя від дня народження Євгена Коновальця відзначили на його батьківщині.

18-20 червня у Зашкові відбувся традиційний фестиваль пам’яті Євгена Коновальця “Зашків-Фест”.

Програма містила концерт музичних гуртів та виступи реконструкторів Других Визвольних Змагань, демонстрацію військової техніки, виступи службових песиків та здобутки шкіл бойового гопака. Приємно було бачити старих друзів з братніх організацій та зав’язати нові знайомства! Але на ювілейну 130 річницю з дня народження Вождя ОУН Євгена Коновальця очікувалося на трохи більш потужний, саме націоналістичний фестиваль. На минулих фестах виступали такі корифеї патріотичної пісні як “Кому вниз”, молодь своїми виступами надихав фольк-гурт “Воанергес” (“Брати грому”).

Нині ж все звелося до якогось “кислотного” рівня. Виконавці, безумовно, талановиті, але зміст пісень не кличе до бою, не надихає на боротьбу, яку вів засновник ОУН Євген Коновалець. Така собі попса в дусі Євробачення. І зовсім у патріотичний фестиваль не вписалися циганські танці з традиційним ай-нененене. ОУНівці жодним чином не проти циган чи їхнього мистецтва. Тим більше, що в батальйоні ОУН служив і нормально зарекомендував себе веселий друг “Циган”))) Але до 130-річчя від дня народження Вождя ОУН на його батьківщині під час фестивалю мали виступати українські гурти, які би своєю творчістю підіймали патріотичні почуття.

Бо сенс життя Євгена Коновальця був у тому, аби саме українці визволилися від всіх поневолювачів, щоби постала Українська Самостійна Соборна Держава! Держава, в першу чергу, для українців! А різноманітних фестивалів для різних народів, нацменшин у нашій країні вистачає. Там, будь ласка, можна і “циганочку”, і лезгінку, і польку, і все інше, хіба що, окрім, зі зрозумілих причин, “калінки-малінки”. Якщо фестиваль оголошено зоною тверезості, то ведучі зі сцени мали про те нагадувати хіба не щогодини, також по території фесту хотілося б бачити банери, які б закликали не вживати алкоголю.

Тим більше, що в організаторах фесту значиться така потужна організація, як “Твереза Галичина”. Сподіваюся, що наступний фестиваль пройде на більш високому рівні. Але, все одно, попри серйозні недоліки у творчій програмі (хоча на нашу думку, мала місце пряма ідеологічна диверсія демо-ліберастів), активісти Добровольчого Руху ОУН залишилися дуже задоволеними відвідинами батьківщини лідера ОУН. Бо ж за ці два дні встигли дуже багато зробити: відвідали музей, розташований у будинку, де мешкала родина Коновальців, і багато дізналися про життя та боротьбу Євгена Коновальця від директора музею Ігоря Селецького.

Структурний підрозділ ДР ОУН Театр військово-історичної реконструкції “Криївка” провів на фестивалі власну реконструкцію. Треба було бачити, з яким натхненням маршували в упівських одностроях молоді і старші сучасні ОУНівці! Також ОУНівська молодь долучилася до футбольних змагань, які проводилися босоніж просто на зеленій свіжопокошеній траві. А біля ОУНівської польової кухні весь час лунав веселий гамір! Учасники фесту сходилися майже з усіх локацій наметового містечка, аби скуштувати смачнющого борщу та кулішу, яким частували наші гостинні повареньки! Частували, та не всіх, а лише тих, хто правильно вітався: “Слава Ісусу Христу!”, “Слава Україні!”, “Слава Нації!” і поводив себе чемно )).

Перед від’їздом до Києва ми звершили молитовний похід по Хресній дорозі на гору Берекавиця і попили води з цілющого джерела. Неможливо в одному репортажі описати всі враження про відвідини батьківщини нашого Вождя. Тому – далі буде!

Прес-служба ДР ОУН.